Резолюція Європейського Парламенту щодо ситуації в Україні

 

Європейський Парламент,

-       беручи до уваги свої попередні резолюції щодо Європейської політики сусідства, щодо Східного партнерства (СхП);

-       беручи до уваги попередні висновки місії ОБСЄ/БДІПЛ щодо позачергових парламентських виборів в Україні, які відбулися 26 жовтня 2014 року;

-       беручи до уваги 8-му доповідь Офісу Високого комісара ООН з прав людини щодо ситуації в Україні від 15 грудня 2014 року та звіт № 22 Офісу ООН з координації гуманітарних справ щодо ситуації в Україні від 26 грудня 2014 року;

-       беручи до уваги підписання 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (УА), яка включає поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) та її синхронну ратифікацію Європейським Парламентом та Верховною Радою 16 вересня 2014 року, 

-       беручи до уваги Мінський протокол від 5 вересня та Мінський меморандум від 19 вересня щодо імплементації 12 пунктів мирного плану, 

-       беручи до уваги доповідь ООН від 20 листопада 2014 року про серйозні порушення прав людини в східній Україні та доповіді Human Rights Watch про зловживання в Криму;

-       беручи до уваги Спільну заяву Комісії НАТО-Україна від 2 грудня 2014 року;

-       беручи до уваги висновки Європейської Ради від 21 березня 2014 року, 27 червня 2014 року, 16 липня 2014 року, 30 серпня 2014 року та 18 грудня 2014 року;

-       беручи до уваги результати першого засідання Ради асоціації між Україною та ЄС від 15 грудня 2014 року;

-       беручи до уваги правило 123 (2) Правил процедури;

A. оскільки 26 жовтня Україна провела парламентські вибори, які були організовані належним чином та в мирній атмосфері, та, загалом, при дотриманні основних свобод,   попри триваючий конфлікт у східних регіонах та незаконну анексію Криму Росією;

B. оскільки новий Уряд, сформований проєвропейськими силами, має конституційну більшість для просування реформ та уже має затверджену коаліційну угоду, що закладає основи для проведення радикальних реформ, спрямованих на сприяння подальшій європейській інтеграції, модернізації, розвитку країни та встановленню справжньої демократії та верховенства права та розробленню конституційних змін, як це запропоновано мирним планом Президента Порошенка;   

C. оскільки т.зв. «президентські та парламентські вибори», проведені в Донецьку та Луганську 2 листопада, порушують українське законодавство та Мінські домовленості та, таким чином, не можуть бути визнані; оскільки проведення цих виборів має негативний вплив на мирний процес та процес примирення;

 

D. оскільки режим припинення вогню від 5 вересня 2014 порушувався сепаратистами та російськими силами на щоденній основі; оскільки, починаючи з 9 грудня, завдячуючи ініціативі Президента Порошенка, який закликав до «режиму тиші», кількість порушень різко скоротилась, однак, основні пункти Меморандуму від 19 вересня не були імплементовані сепаратистами, які підтримуються Росією; оскільки відповідно до інформації з надійних джерел, Росія продовжує підтримувати сепаратистських бойовиків шляхом сталих постачань війської техніки, найманців, а також шляхом перекидання регулярних російських підрозділів, включаючи бойові танки, що перебувають на озброєнні, сучасні зенітні комплекси та артилерію;    

E. оскільки збройний конфлікт у східній частині України призвів до тисяч втрат серед військових та цивільного населення, значно більшої кількості поранених та сотень тисяч, які покинули свої домівки, в більшості переїхавши до Росії, в той же час ситуація в конфліктній зоні є питанням глибокої стурбованості, як з гуманітарної точки зору, так і охорони здоров’я; 

F. оскільки незаконна анексія Кримського півострова стала першим випадком в Європі силового приєднання однією країною частини іншої після завершення ІІ світової війни та є порушенням міжнародного права, включаючи Статус ООН, Гельсінський заключний акт та Будапештський меморандум від 1994 року; 

G. оскільки 17 листопада Рада ЄС у закордонних справах ухвалила принципове рішення про подальше застосування обмежувальних заходів, спрямованих проти лідерів сепаратистів;

H. оскільки як в Криму, так і окупованих районах східної України поширеними є порушення прав людини, яких особливо зазнають кримські татари, включаючи залякування та нову хвилю зникнень;

I. оскільки більш тісна співпраця ЄС та США щодо політики стосовно України мала б практичне значення;

J. оскільки український Парламент 23 грудня 2014 року проголосував за відміну позаблокового статусу країни; 

1. висловлює свою цілковиту солідарність з Україною та її народом; ще раз підтверджує свою відданість незалежності, суверенітету, територіальній цілісності, непорушності кордонів та європейському вибору України;

2. засуджує акти тероризму та кримінальну діяльність, що здійснюється сепаратистами та іншими нерегулярними силами в східній Україні;

3. вітає позитивні оцінки парламентських виборів 26 жовтня, попри складні безпекові та політичні обставини, та подальшу інаугурацію Верховної Ради нового скликання; вітає рішучу політичну відданість Президента Порошенка, Прем’єр-міністра Яценюка та Спікера Гройсмана співробітничати разом та сприяти рішучим реформам; рішуче заохочує новий Уряд та Парламент України ухвалити та імплементувати без зволікань дуже необхідні політичні та соціально-економічні реформи з метою розбудови демократичної та процвітаючої держави на основі верховенства права;    

4. висловлює жаль, що в результаті нинішньої ситуації в країні не всі частини її території та населення України є представленими у Верховній Раді; нагадує, що Уряд та Парламент України повинні забезпечити захист прав та потреб тих громадян, які не мають представництва в керівних органах держави;

5. рішуче засуджує агресивну та експансіоністську політику Росії, що ставновить загрозу цілісності та незалежності України, а також потенційну загрозу для самого Європейського Союзу, включаючи незаконну анексію Криму та ведення неоголошеної гібридної війни проти України, у тому числі інформаційної війни, поєднуючи елементи кібервійни, використання регулярних та нерегулярних збройних сил, пропаганди, економічного тиску, енергетичного шантажу, дипломатії та політичної дестабілізації; підкреслює, що такі дії є порушенням міжнародного права та становить серйозний виклик для безпекової ситуації в Європі; підкреслює, що не існує виправдання для використання військової сили в Європі, обґрунтовуючи це т.зв. історичними чи безпековими причинами чи для захисту т.зв. «співітчизників, які проживають за кордоном»; закликає Москву припинити ескалацію ситуації через негайне припинення поставок зброї, найманців, військ для підтримки сепаратистських бойовиків та використати свій вплив на сепаратистів з тим, щоб схилити їх до участі у політичному процесі;    

Закликає всі сторони до повного виконання Мінського протоколу без подальших зволікань і, таким чином, продемонструвати справжню відданість деескалації та максимальній стриманості; закликає Росію дозволити міжнародний моніторинг українсько-російського кордону, використати вплив на сепаратистів з тим, аби забезпечити їхнє дотримання режиму припинення вогню, а також конструктивно працювати над імплементацією Мінських домовленостей; заохочує ухвалення заходів зі зміцнення довіри, які підтримують мирний процес та зусилля з примирення; у цьому контексті підкреслює важливість інклюзивного політичного діалогу та економічної програми для відновлення економіки Донбасу.    

6. закликає до збереження існуючого санкційного режиму ЄС, зокрема у контексті майбутнього засідання Ради у березні 2015 року, поки Росія повністю не порушуватиме та не виконає свої зобовязання відповідно до Мінських домовленостей та закликає Комісію вивчити можливість для посилення солідарності між державами-членами у разі, якщо криза з Росією продовжуватиметься; наголошує на необхідності затвердити чіткий перелік критеріїв, які, у разі їхнього виконання, могли б попередити запровадження нових обмежувальних заходів проти Росії чи привести до скасування уже накладених, ввключаючи імплементацію режиму прпинення вогню, безумовне виведення з України всіх російських військ та незаконних збройних формувань та найманців, які підтримуються Росією, обмін всіма ув’язненими, включаючи Надію Савченко, та відновлення Україною контролю над всією своєю територією, включаючи Крим; у випадку будь-яких подальших дій, спрямованих на дестабілізацію України, закликає Європейську Раду вжити подальших обмежувальних заходів та розширити їхній обсяг, включивши сектор ядерної енергетики та обеживши можливість для російських економічних суб’єктів здійснювати міжнародні фінансові транзакції; визнає, що ЄС має бути готовим підтримати прикордонні держави-члени, яким має бути наданий той же рівень безпеки, що й всім державам-членам;

7. переконаний, що санкції мають бути частиною ширшого підходу ЄС стосовно Росії та зусиль Високого Представника/Віце-президента щодо зміцнення діалогу; нагадує, що єдина мета цих санкцій є зобов’язати російський уряд змінити нинішню політику та зробити суттєвий внесок в мирне вирішення української кризи; підкреслює, що збереження, посилення чи відміна обмежувальних заходів ЄС залежить від позиції Росії та ситуації в Україні;        

8. наголошує, що політичні та дипломатичні канали мають залишатися відкритими стосовно Росії з тим, щоб уможливити дипломатичне вирішення конфлітку та, таким чином, підтримує такі формати, як Женевський та Нормандський, якщо можуть бути досягнуті суттєві результати;   

9. підтримує політику невизнання незаконної анексії Криму Росією та у цьому контексті позитивно бере до уваги нещодавно затверджені додаткові санкції щодо інвестування, надання послуг та ведення торгівлі з Кримом та Севастополем; 

10. наголошує, що УА/ПВЗВТ мають представляти собою дорожню карту для швидкого проведення необхідних реформ, які мають бути терміново імплементовані, попри складну  воєнну ситуацію в окремих районах Луганської та Донецької областей; закликає Раду та Комісію не розпорошувати зусилля з підтримки України стосовно ухвалення та імплементації цих реформ з метою створення умов для повної імплементації двосторонної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; у цьому зв’язку вітає започаткування Консультативної місії ЄС (КМЄС); поділяє думку Венеціанської Комісії, що з тим, аби забезпечити успішність конституційної реформи, важливо, щоб підготовка реформ здійснювалася в інклюзивний спосіб, гарантуючи широкі громадські обговорення;   

11. закликає до більш оперативної та більш субстантивної технічної допомоги з боку Групи підтримки України, включаючи визначення сфери, де така допомога потрібна для підтримки України у виробленні та імплементації всеохоплюючої програми реформ та направлення радників і експертів інституціями та державами-членами ЄС; закликає українську владу створити Міністерство чи Офіс з координації допомоги та інтеграції до ЄС, а також міжміністерський координаційний комітет високого рівня, який був би наділений повноваженнями ефективно моніторити та контролювати процес зі зближення з ЄС та здійснення реформ та мав би змогу здійснювати підготовку реформ та координувати їхню імплементацію;  

12. рішуче переконаний, що амбітна антикорупційна програма, включаючи повне несприйняття корупції, є невідкладно необхідна в Україні; закликає українське керівництво ліквідувати системну корупцію, ефективно імплементувавши без зволікань Національну антикорупційну стратегію та наголошує, що боротьба проти такої практики має стати одним із ключових пріоритетів нового Уряду; з цієї метою рекомендує створити політично незалежне Антикорупційне бюро, яке було б наділене достатніми повноваженнями та ресурсами для здійснення суттєвого внеску у розбудову ефективних державних інституцій; вітає запит України до Інтерполу та видачу ордену на арешт колишнього президента Януковича за обвинуваченнями у присвоєнні державних коштів; закликає держави-члени виконати орден Інтерполу на арешт та повернути вкрадені активи; вітає створення інституту бізнес-омбудсмена; закликає український Уряд внести проект закону про інститут бізнес-омбудсмена;      

13. нагадує, що 16 липня Рада Європейського Союзу скасувала військове ембарго стосовно України та, відновідно, наразі не існує перепон, включаючи юридичні обмеження, для держав-членів для надання оборонного озброєння для України, яке може надаватися на основі угоди на зразок «ленд-лізу»; вважає, що ЄС має вивчити можливості для підтримки українського Уряду стосовно посилення оборонних можливостей країни та захисту зовнішніх кордонів, зокрема, виходячи з досвіду перетворення збройних сил держав-членів ЄС, які належали в минулому до Варшавського пакту, особливо в рамках тренувальних місій для збройних сил, які уже реалізуються в інших частинах світу; підтримує існуючу передачу нелетального обладнання;  

14. бере до уваги закон, який скасовує «позаблоковий статус» держави, запроваджений в 2010 р., визнаючи право України вільно приймати власні рішення, підтримує позицію Президента Порошенка, що Україні невідкладно потрібно зосередитися на політичних, економічних, соціальних реформах та що набуття членства в НАТО є питанням, яке має бути винесене на розсуд народу в рамках всеукраїнського референдуму на пізнішому етапі; наголошує, що більш тісні відносини України з ЄС не є тотожним питанню приєднання до НАТО; 

15. наголошує на важливості зобов’язання міжнародної спільноти підтримути економічну та політичну стабілізацію та реформи в Україні; закликає Комісію та держави-члени розробити план допомоги для України на основі принципів «більше за більше» та обумовленості, а також інтенсифікувати їхні зусилля з надання допомоги Україні, серед іншого, через організацію донорської/інвестиційної конференції та розвиток співробітництва з міжнародними фінансовими інституціями для визначення подальших кроків щодо вирішення питання економічного та фінансового відновлення України; вітає виділення Україні пакету допомоги у розмірі 11 млрд. євро, який освоюватиметься протягом наступних кількох років, а також пропозицію Комісії про виділення додаткових 1,8 млрд. Євро у вигляді середньострокових кредитів;

16. підтверджує свою позицію, що Угода про асоціацію не становить кінцеву мету у відносинах між ЄС та Україною; навіть більше, наголошує, що відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, Україна, як і будь-яка інша європейська держава, має європейську перспективу та може подати заявку на набуття членства в Європейському Союзі, за умови дотримання нею Копенгагенських критеріїв та принципів демократії, поваги основих свобод та прав людини і національних меншин, а також забезпечення верховенства права; рішуче закликає держави-члени ЄС ратифікувати УА перед Ризьким самітом;

17. наголошує на важливості енергетичної безпеки в Україні та підкреслює необхідність проведення реформ в енергетичному секторі України у відповідності до зобов’язань перед Енергетичною спільнотою; вітає угоду між ЄС, Росією та Україною щодо зимового пакету для гарантування газових поставок з Росії до березня 2015 р. та солідарність, продемонстровану ЄС, та зростаючі обсяги газу, які надходять до України через реверсні потоки з держав-членів ЄС;  

18. підкреслює необхідність радикального вдосконалення енергетичної безпеки ЄС, незалежності та стійкості до зовнішього тиску, а також скорочення енергетичної залежності ЄС від Росії, реалізуючи конкретні альтернативи для допомоги тим державам-членам, які наразі залежать від Росії як єдиного постачальника; закликає ЄС проводити справжню Спільну зовнішню енергетичну політику, а також створити Європейський енергетичний союз; заохочує до повноцінного втілення в життя спільного внутрішнього енергетичного ринку, включаючи третій енергетичний пакет та невибірковий судовий розгляд незакінчених судових справ проти Газпрому;   

19. наголощує, що пріоритет має бути наданий трубопроводним проектам, які диверсифікують енергетичні поставки до ЄС та вітає зупинення проекту «Південний потік»; закликає Європейське енергетичне співтовариство розробити порядок денний співробітництва з Україною, а також країнами Південного Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Середземномор’я, спрямованого на розвиток інфраструктури та взаємозв’язаності між ЄС та його європейськими сусідами незалежно від російської газової геополітики; визнає, що сталі поставки газу в Україну мають також критичне значення для забезпечення енергетичної безпеки держав-членів;

20. наголошує на необхідності для ЄС одночасно з українською владою приділити подальшу увагу гуманітарній кризі в Україні та Криму та вирішенню питання катастрофічної гуманітарної ситуації, зокрема, щодо ситуації з ВПО (внутрішньо переміщеними особами); закликає Європейську Комісію та Комісара з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту підготувати обгрунтовану, безпосередню та давно назрілу програму гуманітарної діяльності, оминаючи посередницькі організації, у вигляді «Голубих конвоїв», чітко маркованих як таких, що надходять з ЄС; закликає Європейську Комісію представити такий план в Європейському Парламенті протягом наступних двох місяців; наголошує на необхідності подальшого надання фінансової підтримки Україні з боку ЄС та держав-членів для врегулювання катастрофічної гуманітарної кризи; повторює тривожні сигнали ВООЗ, що східна Україна стикнулася з надзвичайною ситуацією в сфері охорони здоровя, за якої лікарні функціонують не повністю, спостерігається нестача ліків та вакцин, та закликає до надання більш ефективної гуманітарної допомоги по відношенню до ВПО, зокрема, щодо дітей та людей старшого віку, а також до повноцінного та безперешкодного доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста до конфліктної зони; вітає введення в дію довгоочікуваного закону щодо ВПО, а також рішення направити експертів в рамках Механізму ЄС з цивільного захисту для надання рекомендацій українській владі щодо питань, повязаних з ВПО;     

21. закликає до подальшого надання гуманітарної допомоги та підтримки населенню, яке постраждало у результаті конфлікту; повторює, що направлення гуманітарної допомоги в східну Україну має здійснюватися у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права та принципів гуманності, нейтральності, неупередженості та незалежності у тісній координації з українським Урядом, ООН та Міжнародним комітетом Червого Хреста (МКЧХ); закликає Росію дозволити міжнародне інспектування гуманітарних конвоїв, які надходять до Донбасу, з тим, щоб розвіяти сумніви щодо їхнього вантажу;

22. підкреслює, що ОБСЄ відіграє критичну роль у розв’язанні української кризи, враховуючи її досвід реагування на воєнні конфлікти та кризи та факт, що як Російська Федерація, так і Україна є членами цієї організації; висловлює жаль, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ досі недоукомплектована персоналом та, відповідно, працює нижче своїх можливостей; закликає держави-члени, Високого представника та Комісію докласти подальших зусиль для посилення Спеціальної моніторингової місії в Україні персоналом та обладнанням; переконані, що ЄС повинен розгорнути, якщо таке прохання висловить українська влада, моніторингову місію для здійснення внеску до ефективного контролю та моніторингу українсько-російського кордону; 

23. закликає Високого представника/Віце-Президента та Комісара з Європейської політики сусідства та переговорів з розширення вжити кроків, відповідно до їхніх повноважень, для сприяння політичному рішенню української кризи, яке б виконувалося всіма сторонами; підкреслює, що таке рішення має уникнути реалізації сценарію замороженого конфлікту на сході України та в Криму; закликає Високого представника/Віце-Президента окреслити підхід, який би поєднував принципову та продуману позицію стосовно суверенітету та територіальної цілісності України та принципів міжнародного права з пошуком досягнутого в рамках переговорів рішення кризи в східній Україні та Криму; підтверджує, що єдність та згуртованість держав-членів ЄС є передумовою для успіху будь-якої стратегії ЄС щодо Росії; у цьому зв’язку закликає уряди держав-членів утриматися від односторонніх дій чи риторики та інтенсифікувати зусилля для вироблення спільної європейської позиції по відношенню до Росії;    

24. закликає до відновлення справжнього інклюзивного національного діалогу, який міг би привести до вирішення питання щодо соціальних виплат та виплат пенсій, а також надання гуманітарної допомоги українським Урядом населенню, яке проживає в конфліктній зоні; вважає надзвичайно важливим провести неупереджено та ефективно розслідування всіх ключових випадків насильства, включаючи під час подій на Майдані, в Одесі, Маріуполі, Словянську, Іловайську та на Римарській; переконаний, що громадські організації можуть відіграти важливу роль у сприянні встановленню міжлюдських контактів та взаєморозуміння в Україні, а також сприянні демократичним змінам та дотриманню прав людини; рішуче заохочує ЄС посилити допомогу громадянському суспільству;     

25. вітає рішення французького уряду призупинити передачу гелікоптероносців типу Містраль та закликає всіх держав-членів дотримуватися подібної лінії стосовно експорту, який не підпадає під санкційні рішення ЄС, особливо у випадках, які стосуються передачі озброєнь та технологій подвійного призначення;

26. закликає Європейську Комісію та Комісара з Європейської політики сусідства та переговорів з розширення протягом двох місяців підготувати та представити комунікаційну стратегію в Європейському Парламенті для протидії російській пропагандистській кампанії, спрямованої проти ЄС, її східних сусідів та самої Росії, а також для вироблення інструментів, які б дозволили ЄС та його державам-членам вжити заходів стосовно пропагандистської кампанії на європейському та національному рівнях;   

27. підтверджує свою підтримку міжнародному розслідуванню обставин трагічного збиття літака Малайзійських авіаліній МН17 та підтверджує свій заклик притягти винних до відповідальності; висловлює жаль щодо перешкод, які виникають в цьому процесі, рішуче закликає всі сторони продемонструвати справжню волю до співробітництва, гарантувати безпечний та необмежений доступ до місця катастрофи та надати доступ до всіх відповідних ресурсів, що можуть сприяти розслідуванню; висловлює своє бажання бути інформованим про прогрес у розслідуванні;     

28. доручає своєму Президенту довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, Віце-президента Комісії/ Високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики, держав-членів, Президента України, урядів та парламентів країн Східного партнерства та Російської Федерації, Парламентської асамблеї Євронест, парламентських асамблей Ради Європи та Організації з безпеки та співробітництва безпеки в Європі.