Туркменістан є важливим та перспективним торговельно-економічним партнером України серед країн Центральної Азії та основним потенційним транзитером української експортної продукції на ринки інших країн регіону та КНР, Індії, Ірану, Афганістану, Пакистану, Туркменістан також займає 4-те місце за покладами природного газу у світі, має значні запаси нафти, сировини для будівельної промисловості, нерудних корисних копалин.

Українські суб'єкти господарювання залучаються до будівництва на території Туркменістану масштабних інфраструктурних об'єктів загальнодержавного значення, спорудження складних інженерних комунікацій, об'єктів нафтогазової, промислової й транспортної галузей, експортують до Туркменістану продукцію різного призначення, надають послуги та ін.

Договірно-правова база торговельно-економічних відносин між Україною і Туркменістаном:

- Угода про вільну торгівлю між Україною й Туркменістаном (1994 р.);

- Угода про сприяння й взаємний захист інвестицій (1998 р.);

- Угода про співробітництво й взаємодопомогу з питань дотримання податкового законодавства (2001 р.);

- Договір між Україною й Туркменістаном про довгострокове торговельно-економічне співробітництво (2011р.);

- Міждержавна Програма торговельно-економічного співробітництва між Україною й Туркменістаном.

З метою розвитку двосторонніх відносин у торговельно-економічній сфері на міжгалузевому, галузевому й міжрегіональному рівнях, підписано 65 документів.        

Достатня договірно-правова база в сфері торговельно-економічного співробітництва та дружній характер двосторонніх відносин створюють належні передумови для взаємовигідної співпраці між двома країнами.

У 2003 р. на основі відповідного Положення була створена Спільна міжурядова комісія з питань економічного співробітництва. Під час державного візиту Президента Туркменістану Г.Бердимухамедова в Україну у березні 2012 р. була підписана міжурядова Угода про реорганізацію і перетворення її в Спільну міжурядову комісію з економічного й культурно-гуманітарного співробітництва. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №503 «Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва» (зі змінами від 11.08.2021 №848) Головою української частини Комісії є Міністр закордонних справ України (за посадою). Указом Президента Туркменістану від 25 березня 2022 року Співголовою Комісії від Туркменської сторони призначено заступника Голови Кабінету Міністрів Туркменістану, який курує будівельний комплекс  країни, Чаримирата Пурчекова.

Перше засідання Комісії відбулося 10 жовтня 2003 року у м.Київ; друге – 31 березня – 01 квітня 2011 року в м.Ашгабат; третє – 4–6 вересня 2012 року в м. Київ; 29–30 січня 2013 року в м.Ашгабат проведено позачергове засідання СМК; четверте засідання відбулося 26-27 травня 2015 року в м.Ашгабат.

З огляду на позитивну динаміку розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Туркменістаном за підсумками 2022 р. та значний потенціал співпраці у перспективних для України та Туркменістану галузях, зокрема, енергетичній, будівельній, аграрній, транспортній, хімічній, а також у культурно-гуманітарній сфері, проведення п’ятого засідання СМК перебуває на розгляді сторін.

Аналіз зовнішньоторговельного обігу між Україною і Туркменістаном за даними Державної служби статистики України

Незважаючи на повномасштабну агресію рф проти України та скорочення українського експорту до Туркменістану у 2.3 рази у 2022 році, загальний товарообіг між двома країнами продовжив зростання за рахунок двократного збільшення імпорту і досягнув відмітки у 212,89 млн дол. США. Крім того, за оцінками Посольства, загальний обсяг торгівлі послугами за 2022 рік склав понад 300 млн дол. США.

Загальний товарообіг між Україною та Туркменістаном за січень-березень 2023 року склав 92,01 млн дол. США (збільшився на 126% порівняно з аналогічним періодом 2022 року); експорт товарів: 4,94 млн дол. США (зменшився на -6,6%); імпорт товарів: 87,07 млн дол. США (збільшився на 256,8%). Сальдо за перші три місяці 2023 року залишається від’ємним (-82,13 млн дол. США).

До найбільших українських експортних позицій у січні-березні 2023 року увійшли:

• (19) готові продукти з зерна (23,2% від загального): +8,3%; 1,04 млн дол. США.
• (30) фармацевтична продукція (16,1%): +95,4%; 0,72 млн дол. США; 
• (84) котли та машинобудівна продукція (15,2%): +2 328%; 0,68 млн дол. США;
• (73) вироби з чорних металів (11,5%): +66,4%; 0,51 млн дол. США;
• (02) м’ясо та їстівні субпродукти (7,9%): -77,6%; 0,35 млн дол. США;

З початку повномасштабної агресії рф проти України у структурі українського експорту товарів до Туркменістану спостерігається збільшення товарів аграрного сектору та харчової промисловості: м’яса, продуктів зернової та борошномельної промисловості, молока, молочних продуктів, яєць. Позитивну динаміку демонструє також хімічна та фармацевтична продукція. При цьому варто зазначити, що продукція машинобудівної та металургійної промисловості, хоча і не може досягти довоєнних показників, традиційно входить до найбільших експортних позицій і користується значним попитом в Туркменістані. І квартал 2023 р. позначився значним зростанням експорту машинобудівної продукції та виробів з чорних металів.

Основними імпортними товарами з Туркменістану до України у січні-березні 2023 року стали: 

• (31) добрива азотні та калійні (91,6%): +275,4%; 79,75 млн дол. США;
• (27) палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (5,3%): +161,5%; 4,65 млн дол. США;
• (52) бавовна (1,5%): +1147,4%; 1,31 млн дол. США;
• (63) інші готові текстильні вироби (1,2%): +191,3; 1,06 млн дол. США);
• (54) нитки синтетичні або штучні (0,3%): -10,1%; 0,22 млн дол. США)

Структура імпорту товарів з Туркменістану традиційно характеризується домінуванням нафти та нафтопродуктів. Водночас варто відмітити, що Туркменістан стрімкими темпами нарощує експорт інших великих позицій, зокрема, мінеральних добрив, які станом на початок 2022 р., до реалізації перших поставок туркменських нафтопродуктів в Україну, складали найбільшу частку туркменських товарів на українському ринку – понад 91%.

Перспективні напрями активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітнитцва між Україною та Туркменістаном

Перспективним є активізація співробітництва у наступних сферах: транспортне машинобудування для залізничного транспорту; енергетичне, нафтогазовидобувне, нафтогазохімічне, насосне обладнання; обладнання для гірничо-видобувної промисловості; сільськогосподарське машинобудування (постачання мінітракторів та мінікомбайнів); автомобільне машинобудування; трубна промисловість; харчова та переробна промисловість; хімічна промисловість (зокрема, реконструкція, будівництво, а також створення спільних підприємств з виробництва мінеральних добрив); водне господарство (реалізація спільних програм та перспективних проєктів); надання транспортно-логістичних послуг (транспортно-вантажні літаки); надання послуг щодо обслуговування повітряних суден та інфраструктури аеропортів.

Крім того, варто зазначити, що українська експортна продукція традиційно користується високим попитом в Центральній Азії, зокрема, Туркменістані. У цьому контексті пропонується зосередити зусилля на збільшенні обсягу наведеної продукції, радше аніж розширення асортименту експорту, шляхом інформування вітчизняних виробників відповідних товарів щодо потенціалу ведення торгівлі з Туркменістаном та сприяння їх виходу ці ринки.

Україна має можливість інвестувати у сільськогосподарський комплекс Туркменістану та прагнути започаткування всеосяжного співробітництва, зокрема, шляхом підписання меморандумів про співпрацю між державними та приватними сільськогосподарськими підприємствами. Тому відкриття філій та представництв українських аграрних та переробних підприємств, а також спільних підприємств на території Туркменістану матиме позитивні наслідки для розвитку аграрних секторів обох країн. Перспективним напрямом для інвестування є будівництво та обслуговування великих об’єктів інфраструктури, зокрема, містобудівної та транспортної. Нові можливості відкриваються і для українських IT та R&D спеціалістів, оскільки в Туркменістані поступово збільшується попит на діджиталізацію країни.