Туркменістан є важливим та перспективним торговельно-економічним партнером України серед країн Центральної Азії та основним потенційним транзитером української експортної продукції на ринки інших країн регіону та КНР, Індії, Ірану, Афганістану, Пакистану, Туркменістан також займає 4-те місце за покладами природного газу у світі, має значні запаси нафти, сировини для будівельної промисловості, нерудних корисних копалин.

Українські суб'єкти господарювання залучаються до будівництва на території Туркменістану масштабних інфраструктурних об'єктів загальнодержавного значення, спорудження складних інженерних комунікацій, об'єктів нафтогазової, промислової й транспортної галузей, експортують до Туркменістану продукцію різного призначення, надають послуги та ін.

Договірно-правова база торговельно-економічних відносин між Україною і Туркменістаном:

- Угода про вільну торгівлю між Україною й Туркменістаном (1994 р.);

- Угода про сприяння й взаємний захист інвестицій (1998 р.);

- Угода про співробітництво й взаємодопомогу з питань дотримання податкового законодавства (2001 р.);

- Договір між Україною й Туркменістаном про довгострокове торговельно-економічне співробітництво (2011р.);

- Міждержавна Програма торговельно-економічного співробітництва між Україною й Туркменістаном.

З метою розвитку двосторонніх відносин у торговельно-економічній сфері на міжгалузевому, галузевому й міжрегіональному рівнях, підписано 65 документів.        

Достатня договірно-правова база в сфері торговельно-економічного співробітництва та дружній характер двосторонніх відносин створюють належні передумови для взаємовигідної співпраці між двома країнами.

У 2003 р. на основі відповідного Положення була створена Спільна міжурядова комісія з питань економічного співробітництва. Під час державного візиту Президента Туркменістану Г.Бердимухамедова в Україну у березні 2012 р. була підписана міжурядова Угода про реорганізацію і перетворення її в Спільну міжурядову комісію з економічного й культурно-гуманітарного співробітництва. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №503 «Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва» (зі змінами від 11.08.2021 №848) Головою української частини Комісії є Міністр закордонних справ України (за посадою). Указом Президента Туркменістану від 25 березня 2022 року Співголовою Комісії від Туркменської сторони призначено заступника Голови Кабінету Міністрів Туркменістану, який курує будівельний комплекс  країни, Чаримирата Пурчекова.

Перше засідання Комісії відбулося 10 жовтня 2003 року у м.Київ; друге – 31 березня – 01 квітня 2011 року в м.Ашгабат; третє – 4–6 вересня 2012 року в м. Київ; 29–30 січня 2013 року в м.Ашгабат проведено позачергове засідання СМК; четверте засідання відбулося 26-27 травня 2015 року в м.Ашгабат.

З огляду на позитивну динаміку розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Туркменістаном за підсумками 2022 р. та значний потенціал співпраці у перспективних для України та Туркменістану галузях, зокрема, енергетичній, будівельній, аграрній, транспортній, хімічній, а також у культурно-гуманітарній сфері, проведення п’ятого засідання СМК перебуває на розгляді сторін.

Незважаючи на те, що ще 8-10 років тому показники двосторонньої торгівлі приблизно у 10 разів перевищували сьогоденні, починаючи з 2021 року наявне відновлення економічної взаємодії між Україною та Туркменістаном у контексті стабілізації міжнародних торговельних зв’язків після пандемії COVID-19, що відображає позитивна динаміка і вихід на допандемійні показники. Протягом 2022-2023, незважаючи на повномасштабну агресію рф проти України та скорочення українського експорту до Туркменістану у 2.3 рази, загальний товарообіг між двома країнами продовжив зростання за рахунок двократного збільшення імпорту. 2024 рік позначився одночасно нарощенням експорту у 2,5 рази (в основному трубної продукції, що складають понад 2/3 від загального експорту) та зниженням туркменського імпорту.

За підсумками 6 місяців 2024 р. загальний обсяг торгівлі товарами склав 94,57 млн дол. США. Експорт товарів: 34,56 млн дол. США (збільшився на 158%); імпорт товарів: 60,0 млн дол. США (зменшився на 59%). Сальдо від’ємне (-25,44, млн дол. США).

Динаміка двосторонньої торгівлі товарами і послугами

*за даними Держстату України (млн дол. США)

** товарообіг, за даними Держмитслужби України (млн дол. США)

% зміна до аналогічного періоду попереднього року 

Торгівля товарами

Основна п’ятірка експорту (I півріччя 2024 року):

(7304) Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (частка: 68,9%): 23,82 млн дол. США;

(0207) М’ясо та їстівні субпродукти птиці (частка: 13,9%): 4,81 млн дол. США;

(8414) Насоси повітряні або вакуумні, повітряні компресори та вентилятори; витяжні ковпаки чи шафи з вентилятором (частка: 2,1%): 0,74 млн дол. США;

(3004) Лікарські засоби дозовані або фасовані для роздрібної торгівлі (частка: 2%): 0,70 млн дол. США.

(8413) Насоси для рідини, механізми для підіймання рідини (частка: 1,6%): 0,57 млн дол. США; 

За результатами І півріччя 2024 року обсяг українського експорту значно збільшився у 2,5 рази. Загалом, зберігається тенденція збільшення експорту продукції чорної металургії та машинобудівної галузі промисловості – перш за все, трубної промисловості, експорт якої складає майже 70% від загального. Лідерство цієї продукції свідчить про взаємовигідну торгівлю нею, стабільність та надійність українських постачальників, що відповідають попиту на важливі для Туркменістану  товарні позиції. Спостерігається нарощення експорту агропромислової продукції та продукції харчової промисловості. Так м’ясо птиці продовжує залишатися однією з найбільших експортних позицій України в Туркменістан. Позитивна динаміку демонструє експортна фармацевтична продукція.

Основна п’ятірка імпорту (I півріччя 2024 року):  

(3102) Добрива мінеральні (азотні) (частка: 61,4%): 36,81 млн дол. США;

(2710) Нафта та нафтопродукти (частка: 22,9%): 13,76 млн дол. США;

(3902) Полімери пропілену або інших олефінів (частка: 7,7%): 4,64 млн дол. США;

(5208) Тканини бавовняні, не більш 200 г/м2 (частка: 2,2%): 1,29 млн дол. США;

(3104) Добрива мінеральні (калійні) (частка: 2%): 1,21 млн дол. США.

У І півріччі 2024 року туркменські азотні добрива залишилися найбільшою імпортною позицію і склали більше половини від загального імпорту. Товари нафтохімічної промисловості, нафта та нафтопродукти традиційно продовжують складати значну частку українського імпорту  з Туркменістану – близько 25%, поступово нарощуючи обсяги протягом року. Позитивна динаміка зберігається у імпорті туркменської текстильної та хімічної продукції.

Торгівля послугами

Обсяги двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Туркменістаном за останню декаду зменшився у більш аніж 10 разів. Водночас останні роки позначилися знаковими результатами діяльності українських компаній у нафтогазовому комплексі та будівельній сфері, завдяки чому обсяг торгівлі послугами продемонстрував зростання майже у 15 разів порівняно з показниками до 2021 р. Сальдо у торгівлі послуг традиційно залишається позитивним для України.

*за даними ПУ в Туркменістані

Остання деталізована статистика щодо українсько-туркменської торгівлі послугами доступна лише за 2021 рік.

Структура експорту послуг (2021 рік)

послуги, пов’язані з подорожами (83,3% експорту): ↓-18,1%; 6 666,3 тис. дол. США

35,02 млн дол. США;

транспортні послуги (0,9%): ↓-16,5%; 70,9 тис. дол. США

ділові послуги (0,4%): інформація за 2020 р. конфіденційна; 27,8 тис. дол. США

державні та урядові послуги (0,01%): інформація за 2020 р. конфіденційна; 0,5 тис. дол. США

Також Україна надає послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій; послуги зі страхування; послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги, проте інформація щодо їх обсягів є конфіденційною відповідно до вимог ЗУ «Про державну статистику». 

Структура імпорту послуг (2021 рік)

транспортні послуги (46,4%): ↓-74,9%; 856,3 тис. дол. США

державні та урядові послуги (26,5%), ↓-35,3%; 489,7 тис. дол. США

ділові послуги (13,5%), ↓-86,5%; 249,4 тис. дол. США

послуги у сфері телекомунікації (0,4%); інформація за 2020 р. відсутня; 6,9 тис. дол. США

 У 2023 році основна частка послуг, що надавалися українськими компаніями, припадала на послуги у сфері видобування і переробки нафти, капітального ремонту нафтових і газових свердловин (на загальну суму понад 240 млн дол. США; близько 80% від усіх наданих послуг); а також будівельні послуги (близько 20 млн дол. США; 7%).

Перспективні напрями активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітнитцва між Україною та Туркменістаном

Перспективним є активізація співробітництва у наступних сферах: транспортне машинобудування для залізничного транспорту; енергетичне, нафтогазовидобувне, нафтогазохімічне, насосне обладнання; обладнання для гірничо-видобувної промисловості; сільськогосподарське машинобудування (постачання мінітракторів та мінікомбайнів); автомобільне машинобудування; трубна промисловість; харчова та переробна промисловість; хімічна промисловість (зокрема, реконструкція, будівництво, а також створення спільних підприємств з виробництва мінеральних добрив); водне господарство (реалізація спільних програм та перспективних проєктів); надання транспортно-логістичних послуг (транспортно-вантажні літаки); надання послуг щодо обслуговування повітряних суден та інфраструктури аеропортів.

Крім того, варто зазначити, що українська експортна продукція традиційно користується високим попитом в Центральній Азії, зокрема, Туркменістані. У цьому контексті пропонується зосередити зусилля на збільшенні обсягу наведеної продукції, радше аніж розширення асортименту експорту, шляхом інформування вітчизняних виробників відповідних товарів щодо потенціалу ведення торгівлі з Туркменістаном та сприяння їх виходу ці ринки.

Україна має можливість інвестувати у сільськогосподарський комплекс Туркменістану та прагнути започаткування всеосяжного співробітництва, зокрема, шляхом підписання меморандумів про співпрацю між державними та приватними сільськогосподарськими підприємствами. Тому відкриття філій та представництв українських аграрних та переробних підприємств, а також спільних підприємств на території Туркменістану матиме позитивні наслідки для розвитку аграрних секторів обох країн. Перспективним напрямом для інвестування є будівництво та обслуговування великих об’єктів інфраструктури, зокрема, містобудівної та транспортної. Нові можливості відкриваються і для українських IT та R&D спеціалістів, оскільки в Туркменістані поступово збільшується попит на діджиталізацію країни.