• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Русский
  • Türkmen
  • Стара версія
Участь України у міжнародних організаціях
Опубліковано 14 липня 2026 року о 15:10

Україна є державою-засновницею Організації Об’єднаних Націй та послідовно бере активну участь у діяльності ООН, її головних органів, спеціалізованих установ, фондів і програм, а також інших міжнародних та регіональних організацій.

Участь у багатосторонній дипломатії є одним із ключових інструментів захисту національних інтересів України, зміцнення міжнародного миру і безпеки, утвердження верховенства міжнародного права, забезпечення прав людини, сприяння сталому розвитку та поглиблення міжнародного співробітництва.

Україна в Організації Об’єднаних Націй

Пріоритетними напрямами діяльності України в ООН є:

  • протидія російській агресії та відновлення територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів;

  • забезпечення відповідальності Російської Федерації за порушення Статуту ООН, норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини;

  • захист цивільного населення, звільнення військовополонених і незаконно утримуваних осіб, повернення примусово переміщених і депортованих українських дітей;

  • зміцнення міжнародних механізмів відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин агресії;

  • забезпечення ядерної, радіаційної, продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки;

  • протидія дезінформації та спробам використання міжнародних організацій для виправдання агресії;

  • реформування ООН, зокрема Ради Безпеки, з метою підвищення її спроможності реагувати на грубі порушення міжнародного миру і безпеки.

В умовах повномасштабної агресії Російської Федерації Україна використовує майданчики Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, Ради ООН з прав людини та інших органів системи ООН для інформування міжнародного співтовариства про наслідки російської агресії, консолідації міжнародної підтримки та просування рішень, спрямованих на досягнення всеосяжного, справедливого і сталого миру відповідно до Статуту ООН.

Україна виходить із того, що основою міжнародного миру мають залишатися суверенна рівність держав, незастосування сили або погрози силою, непорушність міжнародно визнаних кордонів, повага до територіальної цілісності та невідворотність відповідальності за міжнародні злочини.

Участь у головних органах ООН

За час членства в Організації Україна чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН: у 1948–1949, 1984–1985, 2000–2001 та 2016–2017 роках.

Україна неодноразово входила до складу Економічної і Соціальної Ради ООН. На період 2026–2028 років Україну обрано членом ЕКОСОР. У межах роботи Ради українська сторона приділяє особливу увагу досягненню Цілей сталого розвитку, гуманітарному реагуванню, відновленню України, продовольчій безпеці, цифровій трансформації та зміцненню стійкості суспільств.

Представник України також входить до складу Постійного форуму ООН з питань корінних народів на період 2026–2028 років. Це створює додаткові можливості для привернення уваги міжнародної спільноти до порушень Росією прав корінних народів України, насамперед кримських татар, караїмів і кримчаків, на тимчасово окупованих територіях.

Україна висунула свою кандидатуру до складу Ради ООН з прав людини на період 2027–2029 років. Раніше Україна була членом Ради у 2006–2008, 2008–2011, 2018–2020 та 2021–2023 роках.

Міжнародний мир і безпека

Україна традиційно надавала важливого значення операціям ООН з підтримання миру. Із 1992 року українські військовослужбовці, поліцейські та цивільні фахівці брали участь у миротворчих операціях і місіях ООН у різних регіонах світу.

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році українські національні контингенти були відкликані для захисту держави. Водночас Україна зберігає відданість принципам миротворчої діяльності ООН та наголошує, що ефективне підтримання миру має ґрунтуватися на чіткому мандаті, повазі до суверенітету держав, захисті цивільного населення та відповідальності за напади на миротворців.

Україна послідовно порушує в ООН питання російської агресії як загрози не лише для нашої держави, а й для всієї системи міжнародної безпеки. Засідання Ради Безпеки щодо підтримання миру і безпеки України регулярно проводяться у зв’язку з російськими атаками на цивільне населення та критичну інфраструктуру.

Роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення

Україна виступає за зміцнення міжнародних режимів контролю над озброєннями, нерозповсюдження ядерної, хімічної та біологічної зброї, а також за неухильне виконання санкційних рішень Ради Безпеки ООН.

Особливу увагу Україна приділяє ядерній та радіаційній безпеці, зокрема у зв’язку з російською окупацією Запорізької атомної електростанції, обстрілами енергетичних об’єктів і створенням Росією безпрецедентних ризиків для мирного використання ядерної енергії.

Україна активно співпрацює з Міжнародним агентством з атомної енергії, підтримує незалежну перевірочну діяльність Агентства та наполягає на повному відновленні українського суверенного контролю над усіма ядерними об’єктами на території України.

У межах Організації із заборони хімічної зброї Україна привертає увагу держав-учасниць до задокументованих випадків застосування Російською Федерацією токсичних хімічних речовин проти українських військовослужбовців. Україна виступає за ефективну реалізацію Конвенції про заборону хімічної зброї, зміцнення міжнародних механізмів перевірки та притягнення порушників до відповідальності.

Україна бере участь у роботі Виконавчої ради ОЗХЗ у 2026 році та порушує, серед іншого, питання впливу новітніх технологій на виконання Конвенції, захисту від хімічної зброї і відповідальності Росії за порушення її положень.

Захист прав людини

Україна є стороною основних міжнародних договорів у сфері прав людини та регулярно подає національні доповіді до відповідних конвенційних органів ООН.

В умовах російської агресії основними напрямами взаємодії України з міжнародними правозахисними механізмами є:

  • документування порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права;

  • захист прав цивільного населення на тимчасово окупованих територіях;

  • протидія катуванням, насильницьким зникненням і незаконним утриманням;

  • захист прав військовополонених;

  • повернення примусово переміщених і депортованих українських дітей;

  • захист прав внутрішньо переміщених осіб, біженців та інших постраждалих від війни;

  • забезпечення прав кримських татар та інших корінних народів України;

  • притягнення винних у міжнародних злочинах до відповідальності.

Україна співпрацює з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, Радою ООН з прав людини, спеціальними процедурами ООН та іншими міжнародними механізмами.

Україна також бере участь в Універсальному періодичному огляді Ради ООН з прав людини — механізмі, у межах якого періодично оцінюється виконання правозахисних зобов’язань усіма державами — членами ООН.

Гуманітарне співробітництво

Україна співпрацює з Управлінням ООН з координації гуманітарних питань, Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, Дитячим фондом ООН, Всесвітньою продовольчою програмою, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною організацією з міграції та іншими міжнародними партнерами.

Основними напрямами гуманітарної взаємодії є допомога людям, які проживають у районах бойових дій і поблизу лінії фронту, підтримка внутрішньо переміщених осіб, евакуація населення, забезпечення житлом, продовольством, медичними послугами, водою, енергопостачанням і засобами захисту.

У 2026 році ООН та гуманітарні партнери визначили за мету надати життєво необхідну допомогу 4,1 млн найбільш уразливих людей в Україні. Для реалізації відповідного плану гуманітарного реагування було оголошено збір 2,3 млрд доларів США.

Україна наголошує, що гуманітарна діяльність має здійснюватися відповідно до принципів гуманності, нейтральності, неупередженості та незалежності, із повагою до суверенітету і територіальної цілісності держави та без легітимізації російської окупації.

Продовольча безпека

Як один із провідних світових виробників і експортерів аграрної продукції, Україна робить важливий внесок у глобальну продовольчу безпеку.

Попри російські атаки на порти, зерносховища, логістичну й енергетичну інфраструктуру, Україна продовжує постачати продовольство на світові ринки та надавати допомогу країнам, які потерпають від голоду і продовольчих криз.

У межах гуманітарної програми «Зерно з України» українське продовольство за підтримки міжнародних партнерів спрямовується до найбільш уразливих країн Африки, Азії та Близького Сходу.

Україна активно взаємодіє з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН і Всесвітньою продовольчою програмою з питань відновлення аграрного сектору, гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель та підтримки постраждалих громад.

Сталий розвиток, довкілля та зміна клімату

Україна залишається відданою досягненню Цілей сталого розвитку та виконанню міжнародних зобов’язань у сфері охорони довкілля і протидії зміні клімату.

Російська агресія спричинила масштабні екологічні наслідки, зокрема забруднення земель і вод, знищення природоохоронних територій, мінування значних площ, руйнування промислових і гідротехнічних об’єктів, а також значні викиди парникових газів.

Україна виступає за міжнародне визнання і належну оцінку екологічної шкоди, завданої агресією, притягнення Росії до відповідальності та включення екологічного відновлення до загальної системи післявоєнної відбудови.

Україна є стороною основних глобальних і регіональних природоохоронних договорів, зокрема Паризької угоди, Конвенції про біологічне різноманіття, Орхуської конвенції, Конвенції Еспо, Карпатської конвенції та Конвенції про захист Чорного моря від забруднення.

Співробітництво зі спеціалізованими установами ООН

Україна розвиває взаємодію зі спеціалізованими установами, фондами та програмами системи ООН, зокрема з:

  • Програмою розвитку ООН;

  • Всесвітньою організацією охорони здоров’я;

  • ЮНЕСКО;

  • ЮНІСЕФ;

  • Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців;

  • Всесвітньою продовольчою програмою;

  • Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН;

  • Міжнародною організацією праці;

  • Міжнародним агентством з атомної енергії;

  • Управлінням ООН з наркотиків і злочинності;

  • Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку;

  • Міжнародною організацією цивільної авіації;

  • Міжнародним союзом електрозв’язку;

  • Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Співробітництво охоплює гуманітарне реагування, відновлення громад, охорону здоров’я, освіту, захист культурної спадщини, соціальний захист, гендерну рівність, протидію корупції та організованій злочинності, цифровізацію, енергетику, промисловість і розвиток людського капіталу.

ЮНЕСКО та захист культурної спадщини

Україна активно співпрацює з ЮНЕСКО у сферах освіти, науки, культури, інформації та комунікацій.

В умовах російської агресії особливе значення має документування пошкоджень і руйнувань об’єктів культурної спадщини, захист музейних колекцій, бібліотек, архівів, закладів освіти та інших культурних установ.

Україна виступає проти незаконного переміщення культурних цінностей із тимчасово окупованих територій, привласнення української культурної спадщини та спроб Росії знищити українську національну ідентичність.

Регіональні міжнародні організації

Україна бере активну участь у діяльності Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Організації за демократію та економічний розвиток — ГУАМ, Організації Чорноморського економічного співробітництва, Центральноєвропейської ініціативи та інших регіональних форматів.

Рада Європи

Співробітництво з Радою Європи спрямоване на зміцнення демократії, верховенства права, захист прав людини, реформування судової системи, протидію корупції та виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Важливим результатом взаємодії стало створення під егідою Ради Європи Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Реєстр є першим складником майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

ОБСЄ

У межах ОБСЄ Україна приділяє основну увагу наслідкам російської агресії, порушенням Росією принципів Гельсінського заключного акта, захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях, свободі медіа, протидії торгівлі людьми та документуванню міжнародних злочинів.

Україна виступає за збереження дієздатності ОБСЄ та недопущення використання принципу консенсусу державою-агресором для блокування діяльності Організації.

ГУАМ, ОЧЕС та Центральноєвропейська ініціатива

У межах ГУАМ Україна розвиває співробітництво у сферах транспорту, торгівлі, енергетики, цифровізації, боротьби з організованою злочинністю та врегулювання затяжних конфліктів.

Участь в ОЧЕС спрямована на розвиток транспортних коридорів, сприяння торгівлі, енергетичну безпеку, охорону Чорного моря та відновлення стабільного і безпечного судноплавства.

У Центральноєвропейській ініціативі Україна зосереджується на регіональній інтеграції, розвитку інфраструктури, відбудові, транскордонному співробітництві, освіті, науці та культурі.

Інші міжнародні організації

Україна є активною учасницею Світової організації торгівлі, Міжнародної організації з міграції, Інтерполу, Дунайської комісії, Міжнародної морської організації, Всесвітньої митної організації, Міжнародної організації стандартизації, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та інших міжнародних структур.

У межах цих організацій Україна захищає свої економічні та безпекові інтереси, сприяє розвитку міжнародної торгівлі, транспортного сполучення, правоохоронного співробітництва, міграційної політики, стандартизації та правової взаємодії.

Міжнародні фінансові організації

Важливе значення має співробітництво України з Міжнародним валютним фондом, Групою Світового банку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком та іншими міжнародними фінансовими інституціями.

Їхня підтримка спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності, відновлення енергетичної та транспортної інфраструктури, підтримку державних послуг, розвиток приватного сектору, модернізацію економіки та підготовку до повоєнної відбудови.

Україна виступає за використання заморожених російських суверенних активів для покриття шкоди, завданої державою-агресором, та фінансування відновлення України.

Пріоритети України у багатосторонній дипломатії

На сучасному етапі основними пріоритетами України в міжнародних організаціях є:

  • відновлення справедливого і сталого миру на основі Статуту ООН;

  • захист суверенітету і територіальної цілісності України;

  • посилення міжнародної ізоляції держави-агресора;

  • притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності;

  • повернення військовополонених, цивільних заручників і депортованих дітей;

  • забезпечення ядерної, продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки;

  • залучення міжнародної допомоги для гуманітарного реагування, відновлення і реконструкції;

  • зміцнення глобальних режимів роззброєння та нерозповсюдження;

  • реформування міжнародних інституцій з метою недопущення безкарності за агресію;

  • просування демократичних цінностей, прав людини та верховенства міжнародного права.

Україна розглядає міжнародні організації як важливий механізм об’єднання зусиль держав для протидії глобальним загрозам. Послідовна участь України у багатосторонньому співробітництві спрямована на захист національних інтересів, зміцнення міжнародного правопорядку та формування безпечного, справедливого і стійкого світу.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux