Рада Європи — міжнародна міжурядова організація, заснована 5 травня 1949 року. Її головною метою є зміцнення єдності між державами-членами на основі спільних цінностей демократії, прав людини та верховенства права.
Штаб-квартира Ради Європи розташована у Страсбурзі. Станом на 2026 рік до Організації входять 46 держав. Російську Федерацію було виключено з Ради Європи 16 березня 2022 року у зв’язку з її повномасштабною агресією проти України.
Рада Європи не є інституцією Європейського Союзу. Водночас обидві організації тісно співпрацюють у питаннях захисту прав людини, утвердження верховенства права, демократичних реформ і підтримки України.
Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 року. Членство в Організації є важливим складником європейської інтеграції України та сприяє приведенню національного законодавства й державних інституцій у відповідність до європейських стандартів.
Україна представлена у головних органах та інституціях Ради Європи:
Комітеті міністрів Ради Європи;
Парламентській асамблеї Ради Європи;
Конгресі місцевих і регіональних влад;
Європейському суді з прав людини;
Європейській комісії «За демократію через право» — Венеціанській комісії;
моніторингових, консультативних і конвенційних органах Організації.
У Комітеті міністрів Україну на політичному рівні представляє Міністр закордонних справ України, а в межах повсякденної діяльності — Постійне представництво України при Раді Європи.
У Парламентській асамблеї Україна представлена постійною делегацією Верховної Ради України. Українські парламентарі беруть участь у пленарних засіданнях, роботі комітетів, підготовці резолюцій і рекомендацій та просуванні рішень на підтримку України.
У Конгресі місцевих і регіональних влад Україну представляють обрані представники органів місцевого самоврядування. Основними напрямами взаємодії є розвиток місцевої демократії, децентралізація, належне врядування, відновлення громад і забезпечення стійкості місцевої влади в умовах війни.
Станом на 2026 рік головними напрямами взаємодії України з Радою Європи є:
протидія російській агресії та захист територіальної цілісності України;
забезпечення відповідальності Російської Федерації за завдану Україні шкоду;
створення міжнародного компенсаційного механізму;
захист прав людини під час війни;
повернення депортованих і примусово переміщених українських дітей;
захист військовополонених, цивільних заручників і постраждалих від війни;
підтримка внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та членів їхніх сімей;
зміцнення незалежності судової влади;
удосконалення конституційного, виборчого й антикорупційного законодавства;
забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини;
розвиток місцевого самоврядування і децентралізації;
захист свободи слова, медіаплюралізму та безпеки журналістів;
підтримка європейської інтеграції, демократичних реформ і повоєнного відновлення України.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації Рада Європи посилила політичну, правову та експертну підтримку України.
Органи Ради Європи послідовно підтверджують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, засуджують російську агресію, спроби незаконної анексії українських територій та систематичні порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права.
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила низку резолюцій, присвячених агресії Російської Федерації, міжнародній відповідальності за злочин агресії, створенню спеціального трибуналу, депортації українських дітей, становищу військовополонених і цивільних заручників, знищенню культурної спадщини та іншим наслідкам війни.
У межах ПАРЄ також діє Парламентська мережа щодо становища дітей України. Її діяльність спрямована на сприяння пошуку і поверненню депортованих та примусово переміщених дітей, а також на захист прав українських дітей, які були змушені залишити свої домівки через війну.
Одним із найважливіших результатів співпраці України з Радою Європи стало створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.
Рішення про створення Реєстру було ухвалено на саміті глав держав та урядів Ради Європи у Рейк’явіку в травні 2023 року. Реєстр діє у формі розширеної часткової угоди Ради Європи та є першим складником майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.
Його мандат полягає у документальному обліку заяв і доказів щодо шкоди, втрат та ушкоджень, завданих після 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.
Заяви можуть стосуватися шкоди, завданої фізичним і юридичним особам, державі Україна, її регіональним та місцевим органам влади, а також державним підприємствам і установам.
Реєстр не визначає розмір компенсації та не здійснює її виплату. Його завданням є формування належної доказової бази для подальшого розгляду заяв майбутньою міжнародною комісією з розгляду вимог.
Практична допомога Україні надається відповідно до Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція» на 2023–2026 роки.
Це найбільший за обсягом план дій для окремої держави в історії Ради Європи. Він був розроблений з урахуванням наслідків російської агресії, європейської перспективи України та необхідності поєднання процесів відновлення з демократичними реформами.
План охоплює, зокрема:
захист прав людини під час війни;
підтримку судової системи й органів правопорядку;
документування порушень прав людини;
розвиток конституційної юстиції;
посилення антикорупційних механізмів;
зміцнення місцевого самоврядування;
підтримку свободи медіа;
захист прав внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і дітей;
розвиток демократичних інституцій;
підтримку процесів відновлення та європейської інтеграції.
У 2026 році Рада Європи та Україна розпочали підготовку нового плану дій «Демократична безпека для України» на 2027–2030 роки, який має продовжити підтримку демократичної стійкості, реформ і повоєнного відновлення держави.
Європейський суд з прав людини є міжнародним судовим органом, який контролює виконання державами-учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Фізичні та юридичні особи можуть звертатися до ЄСПЛ зі скаргами на порушення прав, гарантованих Конвенцією, після вичерпання передбачених національним законодавством ефективних засобів правового захисту.
Рішення ЄСПЛ є обов’язковими для держав-відповідачів. Контроль за їх виконанням здійснює Комітет міністрів Ради Європи.
Для України важливими залишаються:
виконання рішень ЄСПЛ у справах проти України;
удосконалення національних механізмів виконання рішень Суду;
усунення системних причин порушень Конвенції;
використання практики ЄСПЛ у процесі судової та правової реформ;
розгляд справ, пов’язаних із російською агресією та порушеннями прав людини на тимчасово окупованих територіях.
Виключення Російської Федерації з Ради Європи не звільнило її від відповідальності за порушення Конвенції, вчинені до 16 вересня 2022 року — дати припинення дії Конвенції щодо Росії.
Європейська комісія «За демократію через право», відома як Венеціанська комісія, є незалежним консультативним органом Ради Європи з питань конституційного права.
Діяльність Комісії ґрунтується на принципах демократії, прав людини та верховенства права. До основних сфер її роботи належать:
конституційні реформи;
функціонування демократичних інституцій;
судова система і конституційна юстиція;
виборче законодавство і референдуми;
діяльність політичних партій;
захист прав національних меншин;
надзвичайні правові режими;
співробітництво з конституційними судами та омбудсманами.
Висновки Венеціанської комісії мають консультативний характер, однак є авторитетним європейським орієнтиром під час підготовки та вдосконалення законодавства.
Україна активно співпрацює з Венеціанською комісією щодо реформування Конституційного Суду, судової системи, прокуратури, виборчого законодавства, законодавства про національні меншини, запобігання корупції та інших питань, пов’язаних із виконанням критеріїв членства в Європейському Союзі.
Парламентська асамблея є статутним органом Ради Європи, до складу якого входять парламентарі, делеговані національними парламентами держав-членів.
Асамблея:
обговорює актуальні питання європейської політики;
ухвалює резолюції та рекомендації;
здійснює моніторинг виконання державами зобов’язань перед Радою Європи;
обирає Генерального секретаря Ради Європи, Комісара Ради Європи з прав людини та суддів ЄСПЛ;
проводить спостереження за виборами;
готує доповіді щодо стану демократії, прав людини та верховенства права.
Резолюції ПАРЄ не мають характеру міжнародного договору, однак формують політичну позицію Асамблеї та впливають на рішення інших органів Ради Європи.
Для України ПАРЄ є важливим майданчиком для консолідації європейської підтримки, засудження російської агресії, просування механізмів відповідальності, захисту прав постраждалих від війни та протидії російській дезінформації.
Після вступу до Ради Європи Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення демократії, прав людини та верховенства права.
Виконання цих зобов’язань оцінюється Парламентською асамблеєю, Комітетом міністрів, Конгресом місцевих і регіональних влад та спеціалізованими моніторинговими органами Ради Європи.
Моніторинг не обмежується перевіркою формального виконання вступних зобов’язань. Він також охоплює функціонування демократичних інституцій, незалежність судової влади, виборче законодавство, боротьбу з корупцією, свободу медіа, права національних меншин та виконання рішень ЄСПЛ.
Україна розглядає рекомендації Ради Європи як важливий інструмент удосконалення реформ, наближення до європейських правових стандартів та виконання критеріїв членства в Європейському Союзі.
Конгрес місцевих і регіональних влад представляє інтереси місцевих та регіональних органів влади держав-членів Ради Європи.
До його основних завдань належать:
моніторинг дотримання Європейської хартії місцевого самоврядування;
сприяння розвитку місцевої і регіональної демократії;
спостереження за місцевими та регіональними виборами;
підтримка децентралізації;
розвиток транскордонного співробітництва;
обмін досвідом між громадами і регіонами.
У співпраці з Україною особливу увагу приділено забезпеченню безперервності місцевого врядування під час воєнного стану, відновленню постраждалих громад, демократичному контролю, залученню громадян до ухвалення рішень та збереженню здобутків децентралізації.
Конгрес послідовно підтримує територіальну цілісність України та засуджує спроби Російської Федерації створювати незаконні органи влади на тимчасово окупованих територіях.
Україна є стороною значної кількості конвенцій Ради Європи та бере участь у роботі створених на їхній основі моніторингових механізмів.
Особливе значення мають:
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;
Європейська хартія місцевого самоврядування;
Європейська соціальна хартія;
Рамкова конвенція про захист національних меншин;
Європейська хартія регіональних мов або мов меншин;
Конвенція про запобігання катуванням;
Конвенція про кіберзлочинність;
Конвенція про заходи щодо протидії торгівлі людьми;
Конвенція про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
Конвенція про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами;
конвенції Ради Європи у сфері боротьби з корупцією, відмиванням коштів і фінансуванням тероризму.
Україна співпрацює з Європейським комітетом із запобігання катуванням, Групою держав проти корупції, Групою експертів із протидії торгівлі людьми, органами Стамбульської конвенції, Консультативним комітетом Рамкової конвенції про захист національних меншин та іншими механізмами.
Рада Європи є одним із ключових міжнародних партнерів України у сферах прав людини, демократії та верховенства права.
Співробітництво з Організацією сприяє:
захисту міжнародно визнаних кордонів України;
забезпеченню відповідальності Російської Федерації;
документуванню збитків і створенню компенсаційного механізму;
захисту прав громадян, постраждалих від війни;
реалізації демократичних і правових реформ;
зміцненню місцевого самоврядування;
виконанню критеріїв членства в Європейському Союзі;
підготовці до справедливого, інклюзивного та демократичного відновлення держави.
Україна й надалі братиме активну участь у діяльності Ради Європи, використовуючи її політичні, правові, моніторингові та експертні механізми для захисту національних інтересів, відновлення справедливості й зміцнення європейського демократичного простору.