В історії формування сучасної української діаспори простежуються чотири хвилі масового переселенського руху з України.
Перша хвиля еміграції з України (остання чверть ХІХ ст. ‑ початок Першої світової війни) була зумовлена переважно соціально-економічними причинами.
Другий масовий відтік частини населення за межі своєї батьківщини припав на період між двома світовими війнами і був викликаний соціально-економічними та політичними обставинами.
Друга світова війна та її наслідки викликали третю хвилю масової української еміграції, майже винятково політичну.
Четверта хвиля міграції припала на кінець ХХ ст. і мала, передусім, соціально-економічний характер.
Протягом останніх років еміграційний потік з України до деяких країн (зокрема, Канади та США) якісно змінився: дедалі більше зростає частка науково-технічної інтелігенції (як правило, це фахівці в таких галузях, як системний аналіз, програмування, біологія, нові матеріали, комп’ютеризація тощо).
З розпадом СРСР і утворенням на його просторах нових суверенних держав, українські етнічні меншини, сформовані в цих країнах внаслідок переміщення трудових ресурсів при тоталітарному режимі, перейшли на становище закордонних. Виникло, по суті, нове соціальне явище – східна українська діаспора.
Внаслідок міждержавних територіальних поділів ХХ століття частина українського етносу опинилася за межами України. Ця категорія закордонних українців належить до автохтонних національних меншин низки країн Європи (Польща, Словаччина, Білорусь, Румунія, Придністровський регіон Молдови, прикордонні області Російської Федерації).
Нині число осіб українського походження, які проживають за межами України, за приблизними підрахунками становить від 12-ти до 20-ти мільйонів.
Найбільше закордонних українців проживає в Російській Федерації. За результатами Всеросійського перепису 2010 року їх чисельність складає 1,93 млн. осіб зі статусом громадян РФ, які ідентифікують себе як етнічні українці. Проте, згідно з неофіційною статистикою, чисельність української меншини в Росії сягає понад 10 млн. осіб. Так, ще кілька років тому російські демографи публічно декларували факт проживання в країні близько 8-10 млн. російських громадян українського походження.
За даними останнього перепису населення, що пройшов у 2006 році, в Канаді проживає 1 209 085 осіб українського походження, причому у 300 590 з них – обоє батьків є українцями, а у 908 495 – один з батьків є українцем. Порівняно з переписом 2001 року кількість осіб українського походження, що проживають в Канаді, зросла на 138 025 осіб або на 0,26%.
Чисельність осіб українського походження в США, згідно даних офіційної статистики, сягає 892992 особи. Проте деякі американські демографи вважають, що реальне число представників українського етносу в США ‑ понад 1,5 млн. осіб.
Серед країн проживання найбільших українських громад зарубіжжя – Бразилія (500 тисяч), Казахстан (333 тисячі), Молдова (477 тисяч), Аргентина (250-300 тисяч), Білорусь (159 тисяч), Німеччина (123,3 тисяч), Узбекистан (близько 87 тисяч).
Чисельні українські громади проживають також у Румунії (згідно з результатами останнього перепису населення (2011 р.) на території Румунії проживають 51,7 тис. етнічних українців), Латвії (45,69 тисяч), Польщі (49 тисяч), Великій Британії (за неофіційною статистикою близько 30 тисяч), Азербайджані (за офіційними даними 29 тисяч, за неофіційними - не більше 15 тисяч), Естонії (22 тисячі), Франції (близько 30 тисяч), Киргизстані (22,9 тисяч), Туркменістані (за офіційними даними близько 23 тисяч, за неофіційними - не більше 14 тисяч), Чехії (понад 22 тисячі), Литві (22 тисячі), Сербії і Чорногорії (понад 20 тисяч), Австралії (38,8 тисяч), Австрії (близько 12 тисячі), Словаччині (7,43 тисяч), Парагваї (10-12 тисяч), Грузії (7 тисяч), Угорщині (понад 8 тисяч), Боснії і Герцеговині (близько 5 тисяч), Хорватії (4 тисячі), Таджикистані (понад 3 тисячі), Болгарії (1,8 тисяч), Вірменії (1,6 тисяч), Чилі (близько 1 тисячі).
Водночас, велика кількість українських громадян – представників української тимчасової трудової міграції зосереджена в Іспанії (86 тисяч), Португалії (близько 42 тисяч), Греції (понад 32 тисячі) та інших державах.
Порівняно з іншими світовими діаспорами, українські громади мають найбільшу кількість різних громадських об’єднань (за приблизними підрахунками – близько 3 тисяч). Найбільше їх у Канаді – майже тисяча осередків: політичних, культурно-освітніх, професійних (об’єднання лікарів, учителів, інженерів, адвокатів), жіночих, молодіжних тощо.
Авторитетною міжнародною українською організацією є Світовий Конгрес Українців (СКУ), який об’єднує близько 300 громадських організацій закордонних українців з більше, ніж 30 країн світу.
Міжнародними об’єднаннями є також Європейський конгрес українців (представляє інтереси українських громад у 23 країнах, здебільшого в Центральній та Східній Європі), Світова федерація українських жіночих організацій, а також Світова федерація українських лемківських об’єднань.
Основним координаційним органом світового українства є Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР), створена українськими громадськими організаціями з України та з-за кордону в 1992 р. За статутом УВКР є міжнародною спілкою об'єднань громадян, діяльність якої поширюється на територію України та інших держав.
У низці держав Східної і, частково, Центральної Європи, а також у країнах Балтії політико-правовий статус української громади закріплено законодавчо як національної меншини. Це забезпечує державну підтримку зусиль місцевих українських громад щодо збереження своєї національної самобутності, здобуття освіти й інформації рідною мовою тощо. У країнах, де українська громада не має статусу національної меншини, забезпечення її національно-культурних потреб є справою бажання та організаційних зусиль етнічних українців, які проживають у цих країнах.
Питання задоволення національно-культурних потреб українців за кордоном є предметом двосторонніх міждержавних переговорів на всіх рівнях. З року в рік збільшується число двосторонніх угод, які передбачають реалізацію культурно-освітніх та інших запитів української діаспори. Створюються двосторонні змішані міжурядові комісії з питань забезпечення прав національних меншин.
Згідно зі Статутом Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР) вищим органом її управління є Всесвітній форум українців, який скликається один раз на 4 роки. За роки існування незалежної Української держави відбулося 5 Форумів.
І Всесвітній форум українців відбувся 21-24 серпня 1992 р. Під час проведення Форуму відбулися засідання відповідних секцій, «круглих столів», на яких розглядалися актуальні питання політичного, економічного, соціального, освітнього та культурного розвитку нової незалежної Української держави. Було прийнято рішення про створення Української Всесвітньої Координаційної Ради, першим головою якої обрано Михайла Гориня. УВКР була зареєстрована Міністерством юстиції України 3 травня 1993 р.
ІІ Всесвітній форум українців відбувся 21-25 серпня 1997 р. У його роботі взяли участь 600 делегатів та 240 гостей із 46 країн світу та з України, високі посадові особи нашої держави, представники всіх регіонів країни. У ході Форуму було проаналізовано політичні та соціально-економічні процеси в нашій державі, а також обговорено питання подальшого розвитку співпраці України із закордонними українцями.
ІІІ Всесвітній форум українців відбувся 18-20 серпня 2001 р. У його роботі взяло участь 300 делегатів та 50 почесних гостей із 42 країн світу, високі посадові особи нашої держави. У ході роботи Форуму було обговорено широке коло питань щодо забезпечення прав та задоволення культурно-освітніх потреб закордонних українців. За підсумками роботи Форуму було прийнято Резолюцію.
IV Всесвітній форум українців відбувся 18-20 серпня 2006 р. У роботі Форуму взяли участь 450 делегатів, 450 гостей та 450 учасників фестивалю «Український спів у світі». У ході роботи Форуму та його тематичних секційбуло всесторонньо обговорено питання діяльності закордонного українства, його зв’язків з історичною Батьківщиною, місця та ролі українців у сучасному світі, економічних, політичних, соціально-гуманітарних, культурно-освітніх та мовних проблем. За результатами роботибулоприйнято Ухвалу.
V Всесвітній форум українців відбувся 19-21 серпня 2012 р. У роботі Форуму взяли участь 287 делегатів та 50 почесних гостей від 42 країн світу, високі посадові особи нашої держави, представники регіонів України. У рамках Форуму було проведено пленарне засідання та відбулася робота секцій з гуманітарних, правових, інформаційних, молодіжних питань, стану українців в РФ та нової хвилі еміграції та міграційної політики, питань освіти і виховання. За результатами роботи Форуму було прийнято Ухвалу. Новим головою Української Всесвітньої Координаційної Ради було обрано М.Ратушного.
18 липня 2012 року Уряд прийняв постанову «Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року».
За результатами проведення V Всесвітнього форуму українців у серпні 2011 р. Президент України В. Янукович доручив центральним органам виконавчої влади здійснити низку заходів з метою подальшого поглиблення співробітництва із закордонними українцями.
На виконання доручень Президента України від 07.12.2011 р. та Прем’єр-міністра України від 14.12.2011 р. МЗС розроблено, погоджено із відповідними міністерствами та відомствами і внесено на розгляд Уряду проект даної постанови.
Ухвалення такого документа повністю відповідає європейській практиці підтримки країнами своїх співвітчизників за кордоном, що серед іншого є ознакою зрілості їхньої державності.
Для Урядів сусідніх з Україною держав підтримка співвітчизників за кордоном є важливою складовою національної безпеки, одним із безумовних пріоритетів їх як зовнішньої, так і внутрішньої політики.
Зокрема, у Російській Федерації на ці цілі передбачається щорічне фінансування в обсязі приблизно 340 млн. дол. США, у Латвійській Республіці – 25 млн., в Угорщині – біля 150 млн., у Республіці Польща – понад 7 млн., у Словацькій Республіці – більше 1 млн. Румунія, лише на підтримку ЗМІ у Молдові, щорічно виділяє понад 600 тис. дол. США.
Загальні обсяги фінансування зазначеної програми із Державного бюджету України на весь її період (4 роки) становитимуть 103 908 тис. гривень, тобто близько 13 млн. дол. США.
Ухвалення даної постанови є практичною реалізацією доручень керівництва держави, що забезпечить системність та послідовність державної політики, спрямованої на збереження етнічної та національно-культурної самобутності закордонних українців, сприятиме створенню належних передумов для поглиблення співпраці з ними на тривалу перспективу, більш повному задоволенню їхніх культурних, мовно-освітніх, інформаційних та інших потреб, а також розвитку всебічних відносин нашої держави з країнами проживання закордонних українців.
Ознайомитись з текстом Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року можна на сайті Верховної Ради України.
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» www.miok.lviv.ua має чотири пріоритетні напрями діяльності: освітній, міграційний, культурний та співпраця з діаспорою.
Освітня та українознавча діяльність МІОКу проходить у рамках освітнього проекту «Крок до України»www.krok.miok.lviv.ua , який був започаткований у відповідь на нагальну потребу українознавчих осередків світу у сучасному, якісному навчально-методичному забезпеченні з української мови як іноземної.
Основні шляхи реалізації:
Діяльність МІОКу в контексті міграційного напряму здійснюється у рамках проекту «Назустріч новій хвилі». Основним концептом цього проекту є рух української держави і представників нової хвилі еміграції назустріч один одному.
Основні шляхи реалізації міграційного напряму МІОКу:
Реалізовуючи культурний напрям своєї діяльності, МІОК ставить перед собою завдання на новому рівні презентувати та інтегрувати культурні здобутки Світового українства у сучасний соціокультурний та медійний простір України, відкривати для українського суспільства імена видатних діячів Світового українства у ділянках культури та мистецтва, популяризувати українську мову, історію, культуру в Україні та світі.
МІОК співпрацює з Міністерством освіти і науки України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури й туризму України, Світовим Конґресом Українців, Європейським Конґресом Українців, Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій, багатьма державними структурами в Україні та українськими громадами у світі.
Михайлівська площа, 1, м. Київ, 01018, Україна
Ел. пошта: [email protected]
Факс: (+38-044) 238 18 36
Тел. (+38-044) 238 15 37
Начальник Управління – Дір Лариса Володимирівна
Тел. (+38-044) 238 15 37
Відділ світового українства – тел.(+38-044) 238 18 51
Порядок оформлення і видачі посвідчення закордонного українця регулюється Законом України «Про закордонних українців»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. №1531 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця»; постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. №1024 «Про утворення Національної комісії з питань закордонних українців».
Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця
Відповідно до статті 3 Закону України «Про закордонних українців», іноземці та особи без громадянства, які мають українське етнічне походження або походження з України, досягли 16-річного віку та не є громадянами України, мають право отримати статус закордонного українця.
Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. №1531 (зі змінами), особа, яка виявила бажання набути статусу закордонного українця, подає письмову Заяву за формою, згідно з додатком, МЗС або представництву МЗС на території України, за кордоном – закордонній дипломатичній установі України.
До Заяви про надання статусу закордонного українця додаються:
- паспортний документ або документ, що його замінює;
- копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші документи);
- дві кольорові фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;
- квитанція про оплату заявником послуг, пов'язаних з оформленням і видачею посвідчення.
До документів можуть додаватися письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менш як трьох осіб), які підтверджують українське етнічне походження або походження з України заявника, а також характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.
Відповідно до пункту 5 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, за оформлення посвідчення справляється плата у валюті країни перебування заявника у розмірі, еквівалентному 10 доларам США.
УВАГА! З 03 січня 2020 року змінюються реквізити рахунків для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця.
Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця за кордоном можна знайти на сайті Державної казначейської служби України за посиланням: https://www.treasury.gov.ua/ua/diyalnist/rekviziti-valyutnih-rahunkiv
При оформленні платіжного доручення в іноземній валюті у полі «Призначення платежу» необхідно вказувати код класифікації доходів бюджету та український текст призначення платежу писати латинськими літерами.
Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця в Україні (в національній валюті):
одержувач коштів (beneficiary): Державна казначейська служба України, Україна, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6 (STATE TREASURY SERVICE OF UKRAINE, Ukraine, 01601, Kyiv, Bastionna str., 6);
код: 37567646;
валютний рахунок одержувача коштів (account): 25133012855000;
IBAN: UA563223130000025133012855000
банк одержувача коштів (beneficiary bank): Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, Київ, Україна (JSC “THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE“, Kyiv, Ukraine);
SWIFT: EXBSUAUX;
Код банку: 322313.
найменування податку, збору, платежу: плата за оформлення посвідчення закордонного українця.
Власники банківських платіжних карток Visa International, Mastercard Worldwide, Cirrus/Maestro можуть переказати кошти за оформлення посвідчення закордонного українця, незалежно від країни місцезнаходження, за посиланням: https://www.portmone.com.ua/r3/uk/ukrcard/
Банківська комісія за цей переказ коштів складе 55,5 гривень.
У разі наявності питань щодо переказу коштів за вищевказаним посиланням, просимо звертатися до Управління з питань закордонних українців та гуманітарного співробітництва МЗС України (тел.: 238-18-51, ел. адреса: uzued@mfa.gov.ua).
Національна комісія з питань закордонних українців при Кабінеті Міністрів України (далі Комісія) утворена відповідно до статті 2 Закону України «Про закордонних українців». Її діяльність регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 р. № 1024. На даний час проведено 23 засідання Комісії (XХІІІ засідання відбулось 01.10.2013 р.).
Склад Комісії формується за посадовим принципом. Наразі, Комісію очолює Перший заступник Міністра Демченко Руслан Михайлович. До складу Комісії, окрім представників МЗС України, входять представники Адміністрації Президента України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства культури України, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, Української всесвітньої координаційної ради, Товариства «Україна-світ», а також народні депутати України (за згодою).
Засідання Комісії проводяться, як правило, один раз на квартал, у приміщенні МЗС України. Згідно з прийнятими Комісією рішеннями статус закордонного українця надано 7545 особам з 71 країни світу.
Клопотання про отримання статусу закордонного українця надходять на розгляд Національної Комісії через посольства і консульські установи України за кордоном або безпосередньо до МЗС та його представництв в Україні.
Порядок денний засідання Комісії передбачає розгляд звернень закордонних українців щодо набуття статусу закордонного українця і ухвалення відповідних рішень.
За результатами прийнятого Комісією рішення, закордонним українцям видається посвідчення встановленого зразка, за оформлення якого встановлено плату у розмірі, еквівалентному 10 доларам США (порядок стягнення та розмір плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1531).
Закон України «Про закордонних українців»
BENEFICIARY - State Treasury of Ukraine, Kyiv, Ukraine