Однією з наймасштабніших карально-репресивних  акцій  Німецького Третього Рейху щодо цивільного населення окупованих територій стало свідоме знищення військами СС, поліцаями та солдатами угорської 105-ї легкої дивізії українського села Корюківка Чернігівської області разом із її мешканцями.

1–2 та 9 березня 1943 р. було вбито та спалено близько 7 тисяч (6700) осіб різного віку – від немовлят до немічних старих, а селище повністю знищено. Поіменно вдалося встановити лише 1893 жертви.

Вранці 1 березня 1943 р. у Корюківку прибув нацистський каральний загін. Населений пункт було оточено, а всіх мешканців групами по 50–100 осіб під приводом перевірки документів зганяли у будинки і розстрілювали. 2 березня забиті трупами будинки почали підпалювати, але вбивства тривали. Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі будинки. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.  А 9 березня карателі повернулись в село, щоб допалити селище і добити вцілілих.

Причин таких дій в окупантів було дві: залякування населення та помста за дії партизанських загонів визвольного руху опору, а також як елемент тактики «випаленої землі» під час відступу військ Вермахту.

Всесвітньо відомими стали такі злочини у Європі як:

· чеська Лідице – 10 червня 1942 р.  – вбито у селищі і замордовано у концтаборі 320 осіб;

· білоруська Хатинь – 22 березня 1943 р. – знищено 149 осіб;

· французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 р. – знищено 642 особи.

 Проте світ практично не чув про українську Корюківку.