Іван Максименко – вчений-селекціонер, генетик, доктор біологічних наук, професор народився 23 лютого 1907 року у селі Михайлівка (нині Черкаська область, Україна) у сім'ї селянина, за національністю – українець, після закінчення школи, у 1929 році поїхав до Середньої Азії працювати агрономом, де у 1935 році закінчив Ташкентський сільськогосподарський інститут, а в 1939 аспірантуру при Всесоюзному науково-дослідному інституті бавовництва. У період з 1952 по 1959 роки працював завідувачем сектору бавовни Туркменського науково-дослідного інституту землеробства. У період із 1959 по 1965 роки був завідувачем сектору генетики та цитології Інституту ботаніки Академії наук Туркменської РСР.

Основні напрямки наукових досліджень - селекція і насінництво бавовнику. Розкрив закономірності спадкової зміни бавовняних рослин при віддаленій гібридизації та розробив методи прискорення селекційного процесу. Отримав ряд тонковолокнистих сортів з компактним габітусом куща, що відрізняються високою врожайністю, скоростиглістю та хорошими технологічними властивостями волокна.

Вперше в СРСР вивів сорти бавовнику з природно пофарбованим волокном, який був стратегічною сировиною під час Другої світової війни (камуфляж з натуральної бавовни коричневого і зеленого кольорів, які не розпізнаються з повітря). За великі заслуги у розвитку сільськогосподарської науки Максименко присвоєне звання Героя Соціалістичної Прац СРСРі.

Через важкий інфаркт був змушений залишити роботу та переїхав у Київ, але з 1965 року і до кінця життя пропрацював консультантом Туркменського науково-дослідного інституту землеробства. Помер у 1976 році в Києві та був похований на Байковому цвинтарі.