Іван Черінько народився в селі Деньги, Україна, закінчив Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), професійну діяльність після інституту розпочинав у Києві, але незабаром поїхав до Туркменії, яка стала для нього другою батьківщиною.

Згадуючи перші дні перебування на Сході, художник говорив: «Туркменія мене полонила своєю мальовничістю і яскравістю». В ті часи досягло досконалості національне декоративно-прикладне мистецтво - створювалися високохудожні зразки одягу, ювелірних виробів, вражали різноманітністю орнаментальні мотиви килимів, вишивки. Але образотворче мистецтво тільки зароджувалося. Черінько заснував «Об`єднання митців Туркменії», згуртувавши навколо себе молодих художників - в основному випускників та викладачів «Ударною школи мистецтв Сходу».

Твори Черінька переважно присвячені Туркменістану, художник ґрунтовно підходив до створення живописних полотен: вивчав історію і побут Туркменістану, збирав матеріал для своїх робіт, писав етюди. Черінько був майстром портрету. Він прагнув розкривати характер людини через втілення її внутрішнього світу. Роботи художника вирізняються монументальністю композиції, широким почерком, своєрідним колоритом.

1933 року з ініціативи Черінько в Ашхабаді відкрилося перше художнє училище - Туркменський художнє училище імені Шота Руставелі, де Черінько викладав протягом 4 років.

Твори художника зберігаються в Національному музей образотворчого мистецтва Туркменістану. Невелика частина творчої спадщини Черінька — 13 робіт — представлена в Черкаському обласному художньому музеї.

Іван Черінько загинув під час Ашгабатського землетрусу.